непіддатливий

НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, а, е.

1. Який не піддається або погано піддається якій-небудь дії, якомусь впливові.

Якими важкими здаються весла! Немов штовхаєш уперед.. кілька тонн чогось важкого і непіддатливого (В ім’я Вітч., 1954, 63);

Трохи непіддатливим був ватман, зате метал слухався його, як владного господаря (Рад. Укр., 14. V 1961, 2).

2. перен. Стійкий, непохитний у своїх діях, учинках (про людину).

Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (Гончар, Тронка, 1963, 171);

Він вирішив було пошукати інших шляхів до зближення з непіддатливою циганкою (Ткач, Арена, 1960, 144).

Значення в інших словниках

1. непіддатливий — непідда́тливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непіддатливий — Непіддатний; (хто) стійкий, непохитний  Словник синонімів Караванського
3. непіддатливий — див. непокірний; непохитний; упертий  Словник синонімів Вусика
4. непіддатливий — -а, -е. 1》 Який не піддається або погано піддається якій-небудь дії, якомусь впливові. 2》 перен. Стійкий, непохитний у своїх діях, учинках (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непіддатливий — НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який не піддається або погано піддається якій-небудь дії, якомусь впливові. Якими важкими здаються весла! Немов штовхаєш уперед .. кілька тонн чогось важкого і непіддатливого (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. непіддатливий — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ...  Словник синонімів української мови