непідкований
НЕПІДКО́ВАНИЙ, а, е. Якого не підкували.
Чвалають до копальні дядьки.., ведучи непідкованих коней (Гр., І, 1963, 283);
Конячка тюпа помаленьку, залишаючи на вогкій землі слід непідкованих попитів [копит] (Л. Янов., І, 1959, 293);
*Образно. Непідкований ідеологічно.
Словник української мови (СУМ-11)