нервовохворий
НЕРВОВОХВО́РИЙ, а, е. У якого розладнана нервова система.
Тварин врівноваженого типу нам не вдалося зробити нервовохворими навіть зіткненням протилежних процесів, що являє собою особливо хвороботворний прийом (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 171);
// у знач. ім. нервовохво́рі, рих, мн. (одн. нервовохво́рий, рого, ч.; нервовохво́ра, рої, ж). Людина з розладнаною нервовою системою.
Вона сказала, що Женю треба лікувати в четвертому санаторії-лікарні для нервовохворих (Сміл., Сашко, 1957, 165).
Словник української мови (СУМ-11)