Словник української мови в 11 томах

нервовохворий

НЕРВОВОХВО́РИЙ, а, е. У якого розладнана нервова система.

Тварин врівноваженого типу нам не вдалося зробити нервовохворими навіть зіткненням протилежних процесів, що являє собою особливо хвороботворний прийом (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 171);

// у знач. ім. нервовохво́рі, рих, мн. (одн. нервовохво́рий, рого, ч.; нервовохво́ра, рої, ж). Людина з розладнаною нервовою системою.

Вона сказала, що Женю треба лікувати в четвертому санаторії-лікарні для нервовохворих (Сміл., Сашко, 1957, 165).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нервовохворий — нервовохво́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нервовохворий — -а, -е. У якого розладнана нервова система. || у знач. ім. нервовохворі, -рих, мн. (одн. нервовохворий, -рого, ч.; нервовохвора, -рої, ж.). Людина з розладнаною нервовою системою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нервовохворий — НЕРВОВОХВО́РИЙ, а, е. У якого розладнана нервова система. Тварин врівноваженого типу нам не вдалося зробити нервовохворими навіть зіткненням протилежних процесів, що являє собою особливо хвороботворний прийом (з навч. літ.); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах