нерозвинений

НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е. Який не досяг нормального, достатнього фізичного розвитку; недорозвинений.

Тоненький, нерозвинений стан, маленьке, бліде личко мало нагадували, що Юзя вже "панна на виданню" (Л. Укр., III, 1952, 674);

// Який не досяг високого рівня у процесі розвитку, удосконалення.

Її [Англії] класична політична економія відноситься до періоду нерозвиненої класової боротьби (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 12);

// Який достатньо не розвинувся, не удосконалився (про нахили, здібності і т. ін.); малорозвинений.

[Карл:] Невже ти вважаєш мої розумові здібності такими нерозвиненими? (Собко, П’єси, 1958, 408);

Старі перекази й книги оповідають нам, що в давню давнину люди були дикі.. їх було мало, розум їх був нерозвинений (Фр., IV, 1950, 117).

Значення в інших словниках

1. нерозвинений — нерозви́нений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерозвинений — Недорозвинений, малорозвинений; (культурно) відсталий.  Словник синонімів Караванського
3. нерозвинений — -а, -е. Який не досяг нормального, достатнього фізичного розвитку; недорозвинений. || Який не досяг високого рівня у процесі розвитку, вдосконалення. || Який достатньо не розвинувся, не вдосконалився (про нахили, здібності і т. ін.); малорозвинений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нерозвинений — НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е. Який не досяг нормального, достатнього фізичного розвитку; недорозвинений. Тоненький, нерозвинений стан, маленьке, бліде личко мало нагадували, що Юзя вже “панна на виданню” (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
5. нерозвинений — ВІДСТА́ЛИЙ (який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими), МАЛОРОЗВИ́НЕНИЙ, МАЛОРОЗВИ́НУТИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, НЕРОЗВИ́НУТИЙ, НЕСВІДО́МИЙ (про людину).  Словник синонімів української мови