нерозривно
НЕРОЗРИ́ВНО. Присл. до нерозри́вний 2.
— Найніжніші струни моєї душі нерозривно зв’язані з тобою (Фр., II, 1950, 376);
Український народ любить і славить свою рідну Москву, з якою нерозривно зв’язана доля українського народу (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 84).
Словник української мови (СУМ-11)