Словник української мови в 11 томах

нерівноправний

НЕРІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. Який не має рівних, однакових прав; позбавлений рівноправності.

В СРСР немає і не може бути пригноблених або нерівноправних народів (Рад. Укр., 5.XII 1953, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нерівноправний — нерівнопра́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нерівноправний — -а, -е. Який не має рівних, однакових прав; позбавлений рівноправності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерівноправний — НЕРІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. Який не має однакових, рівних прав з кимось. Міжетнічні конфлікти призводили до воєнних сутичок. Як наслідок утворювався прошарок нерівноправних членів громад за рахунок полонених (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах