несмак
НЕ́СМАК, у, ч. Відсутність або недостача доброго смаку.
Природа прекрасна. Несмак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні в формах (Довж., І, 1958, 483);
Працівники музичного мистецтва повинні оголосити рішучу боротьбу несмаку, у чому б він не виявлявся (Мист., 2, 1962, 3);
// Неприємне, недобре враження, яке з’являється внаслідок чого-небудь.
Мені було досадно і на себе, і на Аллу Михайлівну; ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак (Л. Укр., III, 1952, 621).
Словник української мови (СУМ-11)