несогласка
НЕСОГЛА́СКА, и, ж, рідко. Те саме, що ро́збрат¹.
У хаті у нас несогласка, сум. Батько хмурий ходить, мати плаче та журиться… (Вовчок, І, 1955, 214);
— Товариство, товариство! — подзвонив виделкою Варава по карафці, намагаючись втихомирити несогласку (Стельмах, І, 1962, 333).
Словник української мови (СУМ-11)