несправдження —
неспра́вдження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
несправдження —
-я, с. Нездійснення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
несправдження —
НЕСПРА́ВДЖЕННЯ, я, с. Відсутність реалізації, втілення в життя; нездійснення. Несправдження надій, мрій, сподівань, задуманого.
Словник української мови у 20 томах