несправедливо

НЕСПРАВЕДЛИ́ВО. Присл. до несправедли́вий 1.

— Простіть, браття! Одну хвилю я несправедливо судив вас, думаючи, що ви в змові зі своїм боярином (Фр., VI, 1951, 79);

В хлопця наче гора звалилася з плечей, бо його мучила несправедливо одержана, на його думку, п’ятірка (Донч., VI, 1957, 601);

// у знач. присудк. сл.

— Нащо ви говорите ці слова? Ви освічена людина. Ви стільки прочитали книжок. Це несправедливо! (Довж., І, 1958, 433).

Значення в інших словниках

1. несправедливо — несправедли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. несправедливо — Присл. до несправедливий 1). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несправедливо — НЕСПРАВЕДЛИ́ВО. Присл. до несправедли́вий 1. – Простіть, браття! Одну хвилю я несправедливо судив вас, думаючи, що ви в змові зі своїм боярином (І.  Словник української мови у 20 томах