нестерпучість

НЕСТЕРПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до нестерпу́чий.

Тільки лампи та канделябри лишились цілими і завзято заливали цілу руїну світом, до нестерпучості ясним (Коцюб., II, 1955, 89).

Значення в інших словниках

1. нестерпучість — нестерпу́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нестерпучість — -чості, ж. Абстр. ім. до нестерпучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нестерпучість — НЕСТЕРПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до нестерпу́чий. Тільки лампи та канделябри лишились цілими і завзято заливали цілу руїну світом, до нестерпучості ясним (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах