Словник української мови в 11 томах

несумірний

НЕСУМІ́РНИЙ, а, е, мат. Який не має однакової, спільної міри з чим-небудь іншим.

Два відрізки прямої називаються сумірними, якщо вони мають спільну міру, і несумірними, коли такої спільної міри не існує (Геом., І, 1956, 93).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. несумірний — несумі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. несумірний — -а, -е, мат. Який не має однакової, спільної міри з чим-небудь іншим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несумірний — НЕСУМІ́РНИЙ, а, е, наук. Який не має однакової, спільної міри з чим-небудь іншим; неспільномірний. Два відрізки прямої називаються сумірними, якщо вони мають спільну міру, і несумірними, коли такої спільної міри не існує (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах