нетерпець

НЕТЕРПЕ́ЦЬ, пцю́, ч., розм. Відсутність терпіння.

Чорненькими оченятами кидала [Тамара] по хаті, заглядала в другу велику кімнату. В тих оченятах горів нетерпець: — Де ж батько? (Ле, Міжгір’я, 1953, 483).

Значення в інших словниках

1. нетерпець — нетерпе́ць іменник чоловічого роду нетерплячка розм.  Орфографічний словник української мови
2. нетерпець — див. нетерплячка  Словник синонімів Вусика
3. нетерпець — -пцю, ч., розм. Відсутність терпіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нетерпець — НЕТЕРПЕ́ЦЬ, пцю́, ч., розм. Стан, коли людина не може або не хоче довго терпіти, витримувати, чекати тощо; нетерплячка. Чорненькими оченятами кидала [Тамара] по хаті, заглядала в другу велику кімнату. В тих оченятах горів нетерпець: – Де ж батько? (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах