нетерплячість
НЕТЕРПЛЯ́ЧІСТЬ, чості, ж. Стан за знач. нетерпля́чий.
Максим відчув в собі ту ж лихоманкову нетерплячість, яка сповнювала йому серце і м’язи напередодні бою (Рибак, Час.., 1960,189);
З тугою та нетерплячістю ждав Андрійко світанку й нарешті діждався його (Оп., Іду.., 1958, 653).
Словник української мови (СУМ-11)