нечемно
НЕЧЕ́МНО. Присл. до нече́мний.
Вони дуже нечемно хапають шановного товариша Борулькіна за поли піджака і недвозначно просять його негайно ж поліпшити їхнє громадське харчування! (Донч., II, 1956, 299);
// у знач. присудк. сл.
— Ні, ні, ні! — засміялась молода господиня. — Це буде нечемно: на порозі постояти, а в хату не зайти (Ткач, Жди.., 1959, 7).
Словник української мови (СУМ-11)