Словник української мови в 11 томах

нечемно

НЕЧЕ́МНО. Присл. до нече́мний.

Вони дуже нечемно хапають шановного товариша Борулькіна за поли піджака і недвозначно просять його негайно ж поліпшити їхнє громадське харчування! (Донч., II, 1956, 299);

// у знач. присудк. сл.

— Ні, ні, ні! — засміялась молода господиня. — Це буде нечемно: на порозі постояти, а в хату не зайти (Ткач, Жди.., 1959, 7).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нечемно — нече́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нечемно — Присл. до нечемний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нечемно — НЕЧЕ́МНО. Присл. до нече́мний. Вони дуже нечемно хапають шановного товариша Борулькіна за поли піджака і недвозначно просять його негайно ж поліпшити їхнє громадське харчування! (О. Донченко); // у знач. присудк. сл. – Ні, ні, ні!...  Словник української мови у 20 томах
  4. нечемно — Нече́мно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)