нечищений
НЕЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Покритий шкіркою, з лушпинами.
Одна бабуся поставила [богунцям] мисочку вареної нечищеної картоплі (Довж., Зач. Десна, 1957, 147).
2. Брудний, покритий пилом, гряззю.
Блискуча, навоскована підлога віддзеркалювала його нечищені похідні чоботи (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 10);
// Зарослий, покритий травою, бур’янами.
Садок теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур’яном, глухою кропивою (Мирний, IV, 1955, 205).
3. Неоднорідний, з домішкою чого-небудь.
Посудини, ліплені вільноруч, виготовлені з нечищеної глини або з глини, в яку навмисне домішано піску (Археол., II, 1948, 105).
Словник української мови (СУМ-11)