нечуло
НЕЧУ́ЛО. Присл. до нечу́лий;
// у знач. присудк. сл.
Марина Павлівна дуже хотіла з подробицями розповісти Антосі про себе.. Але зараз було б нечуло говорити про своє власне життя, сповнене улюбленої праці (Донч., VI, 1957, 440).
Словник української мови (СУМ-11)