нещадно
НЕЩА́ДНО. Присл. до неща́дний.
Він [В. І. Ленін] правді дивився у вічі, Нещадно він кривду разив І польські ряди робітничі Зближав до російських рядів (Рильський, І, 1956, 433);
Івашкін ішов посеред палаючої вулиці, між двома танками, які нещадно били з гармат і кулеметів (Дмит., Наречена, 1959, 120);
Сонце пекло нещадно (Томч., Готель.., 1960, 158).
Словник української мови (СУМ-11)