нипати
НИ́ПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Ходити туди й сюди, вишукуючи що-небудь.
Весь день тілько за тим і нипав [сторож], щоб роздобути дрівець (Фр., VII, 1951, 344);
Збирався він, як за смертю: довго шукав рукавиці, батіг, хурчав загаслою люлькою, нипаючи по всіх закапелках (Тют., Вир, 1964, 521).
Словник української мови (СУМ-11)