нирка

НИ́РКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин — азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін.

Основною видільною системою є нирки (Курс патології, 1956, 303);

Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 131).

∆ Блука́юча ни́рка див. блука́ючий.

Значення в інших словниках

1. нирка — ни́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ни́рки  Орфографічний словник української мови
2. нирка — -и, ж. Орган хребетних тварин і людини, крізь який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – нітрогенові сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нирка — НИ́РКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Основною видільною системою є нирки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. нирка — Ни́рка, -ки, -рці; ни́рки́, ни́ро́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нирка — Нирка, -ки ж. Почка (у животнаго и человѣка).  Словник української мови Грінченка