новелка
НОВЕ́ЛКА, и, ж. Зменш.-пестл. до нове́ла.
Недавно, повернувши з Криму, де спочивав літом, написав новелку для альманаха (Коцюб., III, 1956, 259);
Народний гумор з’являється в письменника [О. Ковіньки].. у формі веселих новелок і почутих на дорогах життя анекдотів (Вітч., 6, 1962, 160).
Словник української мови (СУМ-11)