нововведення
НОВОВВЕ́ДЕННЯ, я, с. Те нове, яке недавно або тільки що ввели.
Ці ранкові читання — останнє нововведення, приписане всім училищам паном міністром духовних справ та народної освіти (Полт., Повість.., 1960, 146);
Т. Шевченкові було присвоєно звання академіка гравюри, а за технічні нововведення і майстерне володіння світлотінню його називали "російським Рембрандтом" (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 25).
Словник української мови (СУМ-11)