новоприбулий
НОВОПРИБУ́ЛИЙ, а, е. Який недавно або тільки що прибув куди-небудь.
Новоприбулий боярин Тугар Вовк оповістив тухольцям, що хотів би зробити великі лови на медведів (Фр., VI, 1951, 10);
Щорс підійшов до новоприбулого повстанського загону (Довж., І, 1958, 138);
// у знач. ім. новоприбу́лий, лого, ч.; новоприбу́ла, лої, ж. Людина, яка недавно або тільки що прибула куди-небудь.
[Рената:] Сестричко! Ось я тут! (Цілується з новоприбулою) (Л. Укр., II, 1951, 480);
Сергій наливає склянку і підносить новоприбулому (Тют., Вир, 1964, 207).
Словник української мови (СУМ-11)