норковий

НО́РКОВИЙ, а, е. Прикм. до но́рка;

// Зробл. з хутра норки.

Опівдні хтось закалатав у ворота. Лариса накинула норкову шубку просто на піжаму й вибігла на ганок (Руд., Остання шабля, 1959, 29).

Значення в інших словниках

1. норковий — но́рковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. норковий — -а, -е. Прикм. до норка. || Зробл. з хутра норки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. норковий — НО́РКОВИЙ, а, е. Прикм. до но́рка; // Зробл. з хутра норки. Опівдні хтось закалатав у ворота. Лариса накинула норкову шубку просто на піжаму й вибігла на ганок (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах