Словник української мови в 11 томах

нормани

НОРМА́НИ див. норманни.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нормани — -ів, мн. (одн. норман, -а, ч.). Північногерманські племена, які жили в Скандинавії та на Ютландському півострові й у 8-11 ст. і які робили грабіжницькі напади на країни Європи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нормани — НОРМА́НИ, ів, мн. (одн. норма́н, а, ч.). Північногерманські племена, які жили в Скандинавії та на Ютландському півострові й у VIII–XI ст. робили грабіжницькі напади на країни Європи.  Словник української мови у 20 томах
  3. нормани — Назва, під якою були відомі у Зх. Європі скандинави, котрі чинили у VIII-XI ст. численні далекосяжні (морями та ріками) грабіжницькі, торговельні, колонізаційні походи; від IX ст. на завойованих землях вони засновували держави; н. із території теп.  Універсальний словник-енциклопедія