носитель
НОСИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто наділений, володіє чим-небудь (талантом, ідеями і т. ін.).
Математичної носитель голови, Сорока телепень був у житті недбалий (Рильський, II, 1946, 195);
Була [мати] того переконання, що й кожний опришок — то Довбуш, втілення сили й правди.. Всі вони однакові, всі — носителі істини (Хотк., II, 1966, 193).
Словник української мови (СУМ-11)