носій
НОСІ́Й, я́, ч.
1. Те саме, що носи́льник.
Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани.. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (Жур., Даша, 1961, 23);
Крім пасажирів, тут були проводжаючі.. Між ними з’являлись і зникали носії в білих фартухах (Трубл., II, 1955, 22);
// Той, хто взагалі несе що-небудь.
Від залізних бочок, з котрих цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії. (Коцюб., І, 1955, 227);
Тричі змінялися негри-носії, а Настя не рухалася, лежала, як мертва (Тулуб, Людолови, І, 1957, 253).
2. перен. Той, хто наділений, володіє чим-небудь, є його виразником.
Література соціалістичного реалізму — носій благородних ідей миру і дружби народів (Рад. літ-во, 6, 1957, 10);
В буржуазних країнах кіно часто виступає носієм неправди (Ком. Укр., 10, 1965, 59).
3. спец. Розповсюджувач інфекції і т. ін.
Сірі пацюки і миші можуть бути носіями більш як двадцяти різних захворювань, небезпечних для життя людини (Наука.., 6, 1960, 31).
Словник української мови (СУМ-11)