нудливо
НУДЛИ́ВО, рідко. Присл. до нудли́вий.
На щоках моїх блідих, запалих Мов та пляма червона горить, А в надірваних грудях помалу Щось стиска і нудливо щемить (Стар., Вибр., 1959, 16);
Розпарена нічною задухою, гостро і нудливо смерділа болиголова (Тют., Вир, 1960, 230).
Словник української мови (СУМ-11)