нумте
НУ́МТЕ, виг., розм. Те саме, що нумо¹.
— Нумте ж пораться нівроку, Щоб діждати того року! (Гл., Вибр., 1957, 299).
Словник української мови (СУМ-11)НУ́МТЕ, виг., розм. Те саме, що нумо¹.
— Нумте ж пораться нівроку, Щоб діждати того року! (Гл., Вибр., 1957, 299).
Словник української мови (СУМ-11)