нюхач

НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник.

Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760).

Значення в інших словниках

1. нюхач — нюха́ч іменник чоловічого роду, істота нюхальник розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. нюхач — -а, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що нюхальник. 2》 жарг. Нишпорка, вивідач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нюхач — НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. нюхач — ню́хач → нюх ◊ да́ти в ню́хач = да́ти в нюх  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. нюхач — А, ч. Токсикоман. Нюхачі постійно лишають під моїми дверима пакети з-під клею.  Словник сучасного українського сленгу
6. нюхач — Нюха́ч, -ча м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760.  Словник української мови Грінченка