няньчити
НЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. Доглядати дитину.
Кличе й ненька сиріточку, В світлицях ховає, Няньчить її й доглядає, Одверта, що шкодить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170);
[Семен:] А ти подумав про мільйони інших жінок, про тих, що ..рубали вугілля, орали і сіяли, няньчили і зберігали дітей… (Мороз, П’єси, 1959, 39).
Словник української мови (СУМ-11)