нівідкіля
НІ́ВІДКІЛЯ, присл. Немає такого місця, джерела і т. ін. (з якого можна було б узяти, з’явитися і т. ін.).
[Одарка:] Може кому то й чудо буває; а мені нівідкіля його ждати (Мирний, V, 1955, 234).
НІВІДКІЛЯ́, присл. Ні з якого місця, ні з якого боку.
Словник української мови (СУМ-11)