ніздрюватий
НІЗДРЮВА́ТИЙ, а, е. З отворами, дірками; пористий.
Ніяково колупав [Крупко] пужалном ніздрюватий сніг (Кир., Вибр., 1960, 377);
Марко підіймає шматок ніздрюватого сивого каменя (Стельмах, Правда.., 1961, 51);
Пожадливо їли [хлопці] житній чорний ніздрюватий хліб (Тют., Вир, 1964, 244).
Словник української мови (СУМ-11)