ніколитися
НІ́КОЛИТИСЯ, иться, безос., розм. Не мати вільного часу.
Хомі ніколилось.. Він не мав часу розпитати Зіну докладніше (Гончар, III, 1959, 383);
Йому завжди ніколилося. Він не мав часу ні на кіно, ні на театр (Загреб., Спека, 1961, 32).
Словник української мови (СУМ-11)