німб
НІМБ, а, ч.
1. Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості.
Дід Дунай підходить до покуття.. і задмухує голубий вогник лампадки. Зразу в темряві гаснуть очі ікон, зникають оповиті масними олійними німбами святі (Стельмах, І, 1962, 244);
// Круг, який світиться навколо чого-небудь.
Світло од груби золотить протилежну стіну, і круг Стасикової голови сіяє німб (Коцюб., II, 1955, 254);
Прозорий і примарний німб сонячної корони раптом розірвався (Тулуб, Людолови, II, 1957, 467);
*У порівн. Суцільне віяло заграви сяяло, як дивний німб (Коп., Вибр., 1948, 24);
Сіра, старенька стріха [хати] .. освітилася і сяяла німбом (Ряб., Жайворонки, 1957, 62).
2. перен. Атмосфера слави, пошани, успіхів і т. ін., що оточує кого-небудь.
Той німб, той ореол, яким вінчали учителя, як святого мученика (до того, вінчали лицемірно), мене обурював і ображав (Вас., IV, 1960, 35).
Словник української мови (СУМ-11)