німиця
НІМИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дурман.
[Рябина:] Люди, не дурійте!.. Чи ви німиці понаїдалися, чи що? (Фр., IX, 1952, 396);
Вночі Корж укрив його листям німиці, і його свіжий вогкуватий дотик притамував страждання хворого (Тулуб, Людолови, І, 1957, 378).
Словник української мови (СУМ-11)