нітрит —
нітри́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
нітрит —
НІТРИ́Т, у, ч., хім. Сіль азотистої кислоти. Зростає рівень ТБК-активних речовин у гомогенатах печінки тироїдектомованих кролiв у випадку надлишкового надходження нітритів (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
нітрит —
Нітри́т, -ту, -тові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)