ніякісінький
НІЯКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ. запереч. Зовсім, абсолютно ніякий (у 1 знач.).
Ніякісінький звук не тривожив мертвої тиші (Н.-Лев., IV, 1956, 347);
Жовта лисиця, правуючи своїм пухнастим хвостом, стрімголов пробігла мимо, не звернувши на людину ніякісінької уваги (Донч., III, 1956, 56).
Словник української мови (СУМ-11)