Словник української мови в 11 томах

оббивач

ОББИВА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що оббива́льник.

В двадцять років він уже був добрим мебельником, оббивачем і драпірувальником (Горький, Дитинство, 1947, 156).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оббивач — оббива́ч іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. оббивач — [об:иевач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. оббивач — -а, ч., рідко. Те саме, що оббивальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оббивач — ОББИВА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що оббива́льник.  Словник української мови у 20 томах
  5. оббивач — Обби́вач, -ча, -чеві; -вачі, -чів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)