обвалювання —
обва́лювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
обвалювання —
-я, с. Дія за знач. обвалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обвалювання —
ОБВА́ЛЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обва́лювати¹. На глибині 966 метрів почалося обвалювання порід зі стінок свердловини, що зумовило припинення її буріння (з наук. літ.). ОБВА́ЛЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обва́лювати².
Словник української мови у 20 томах
обвалювання —
Обвалювання, -ня с. Обваливаніе.
Словник української мови Грінченка