обвістка

ОБВІ́СТКА, и, ж., заст. Повідомлення, вість.

[Козека:] Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (Коч., Свіч. весілля, 1944, 48).

Значення в інших словниках

1. обвістка — обві́стка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обвістка — -и, ж., заст. Повідомлення, вість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обвістка — ОБВІ́СТКА, и, ж., заст. Повідомлення, звістка. [Козека:] Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
4. обвістка — Мито, що бралося воєводським намісником з новоприболої до міста особи  Словник застарілих та маловживаних слів
5. обвістка — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.  Словник синонімів української мови