обгрібати
ОБГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех.
1. Очищати, згрібаючи, відгортаючи що-небудь з поверхні.
Батько звільна брав кліщами розпалене залізо, обгрібав його молотком із вугля (Фр., IV, 1950, 90).
2. Підгрібати з усіх боків, згрібати кругом чого-небудь (граблями, вилами і т. ін.).
Катря злізла з стіжка. Обгребла його чепурненько (Головко, II, 1957, 199).
Словник української мови (СУМ-11)