обдуватися
ОБДУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБДУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. З шумом видихати з себе повітря.
[Кіндрат Антонович:] Чабан, як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то.. знай, обдувається та посвистує (Кроп., II, 1958, 309).
ОБДУВА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБДУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., зневажл. Напиватися понад міру; обпиватися.
Словник української мови (СУМ-11)