обдумування
ОБДУ́МУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обду́мувати.
В роботі найприємніше мені обдумування (Коцюб., III, 1953, 234);
Погодняк вдавав, що зайнятий обдумуванням нового ходу на шахівниці (Галан, Гори.., 1956, 158).
Словник української мови (СУМ-11)