обездушувати
ОБЕЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗДУ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Позбавляти сміливості; обезволювати, обезвладнювати.
Ленько чув вистріли і задрижав [затремтів] також. Вони обездушили його до решти (Фр., VIII, 1952, 319).
Словник української мови (СУМ-11)