обернутий —
обе́рнутий 1 дієприкметник повернений в якийсь бік обе́рнутий 2 прикметник інверсійний; такий, що викликає протилежні зміни
Орфографічний словник української мови
обернутий —
див. обернений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обернутий —
ОБЕ́РНУТИЙ див. обе́рнений.
Словник української мови у 20 томах
обернутий —
Обе́рнений і обе́рнутий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)