обжерливий

ОБЖЕ́РЛИВИЙ, а, е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть.

*Образно. Встає Україна, до зброї стає.. Отам і зламаєш ти шию собі, Обжерливий звіре імперіалізму! (Бажан, Роки, 1957, 249).

Значення в інших словниках

1. обжерливий — обже́рливий прикметник зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. обжерливий — див. ненажера  Словник синонімів Вусика
3. обжерливий — -а, -е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обжерливий — ОБЖЕ́РЛИВИЙ, ОБЖИ́РЛИВИЙ, а, е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть; ненажерливий.  Словник української мови у 20 томах
5. обжерливий — НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. обжерливий — Обже́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обжерливий — Обжерливий, -а, -е Прожорливый. Вх. Лем. 441.  Словник української мови Грінченка