обживання
ОБЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обжива́ти.
*Образно. Тепер уже можна сказати, що це [перші супутники] в значній мірі є програмою "обживання" Космосу, планомірною підготовкою до призвичаєння живого організму до зовсім особливих умов (Веч. Київ. 13.IV 1961, 2).
Словник української мови (СУМ-11)