обкапаний
ОБКА́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обка́пати.
На столі — коробка сірників і заяложений, обкапаний воском ліхтар з недогарком свічки (Вільде, Сестри.., 1958, 21);
Повз неї пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв’язані мотузками і обкапані сургучними печатками (Кучер, Прощай.., 1957, 219).
Словник української мови (СУМ-11)