обкатка
ОБКА́ТКА, и, ж. Дія за знач. обка́тувати, обката́ти.
Диспетчер МТС.. настирливо повторював, щоб не запороли машину на обкатці (Ю. Янов., II, 1954, 140);
Незначні нерівності поверхонь деталей від обкатки роликами вирівнюються, згладжуються (Слюс. справа, 1957, 315).
Словник української мови (СУМ-11)